Механізми змагальної діяльності у футболі передбачають одночасне перебіг процесів сприйняття, мислення та моторної діяльності.
Результати творчої діяльності виражаються у конкретних техніко-тактичних діях, що обираються футболістом з урахуванням усіх умов конкретної ситуації. За допомогою цих дій і вирішуються тактичні завдання, що стоять перед ним, в основі яких лежать:
- сприйняття, спостереження, увага як психічні процеси, що забезпечують орієнтування футболістів у складних умовах ігрових ситуацій;
- мислення, пам’ять, уявлення та творчу уяву як процеси, за допомогою яких на основі сигналів, отриманих від органів чуття із зовнішнього середовища, здійснюється вибір рішення в даній ситуації;
- швидкість рухових реакцій як найважливіша тимчасова характеристика процесів і нервових процесів, управляючих цими процесами.
Особливості рухових навичок
За різноманітністю рухових навичок футбол є одним із найскладніших видів спорту. При цьому майже всі дії футболістові доводиться робити в умовах протистояння з гравцями команди суперника.
Однією із важливих психологічних особливостей рухових навичок футболістів є те, що спортсмен, виконуючи ті чи інші прийоми, регулює свої рухи та м’язові зусилля залежно від відстані між собою та іншими гравцями (як своєї команди, так і команди суперника), м’ячем, воротами. Все це вимагає вироблення моторно-зорової координації дуже точних і диференційованих просторових і виконуваних рухів.
Велике значення для футболістів під час виконання технічних прийомів має також диференціювання м’язово-рухових відчуттів («почуття м’яча»), які мають спеціалізований характер та специфічні для футболу. Важливими є і відчуття рівноваги, тому що під час боротьби за м’яч футболісти часто опиняються в нестійкому становищі.
Особливості процесів сприйняття
Зорові сприйняття
Вміння бачити якнайбільше гравців, їх розташування та переміщення по полю, безперервне спостереження за рухом м’яча, вміння орієнтуватися у складних ігрових умовах – найважливіші якості футболістів. Це передусім пов’язано з розвитком певних здібностей для зорового сприйняття.
Об’єм поля зору
Змагальна діяльність футболістів вимагає, щоб вони мали високорозвинений периферичний зір, тобто великий обсяг зору. У процесі гри багато дій та прийомів доводиться здійснювати з урахуванням саме периферичного зору. Якщо воно розвинене недостатньо, то збіднюються і тактичні дії футболіста, оскільки він приймає рішення й виконує той чи інший прийом, орієнтуючись тільки на гравців, що знаходяться перед ним.
Обмежений обсяг поля зору призводить до того, що футболіст не використовує сприятливі ситуації для розвитку і завершення атаки, приймає неправильні і неадекватні ситуації, що склалася, і тим самим створює умови для успішних дій суперника.
Експериментальні дані, отримані в ході психологічних обстежень футболістів високої кваліфікації у стані спортивної форми та у стані не тренованості показують, що у стані не тренованості периферичний зір помітно звужується. Таке звуження обсягу поля зору значно знижує потік інформації, а це означає, що ігровий потенціал футболіста лише через зменшення периферичного зору знижується, як правило, на 25-30%. Простіше кажучи, такий гравець гірше орієнтується, зауважує менше вигідних положень для продовження або завершення атаки, робить більше помилок.
Глибинний зір, точність окоміру
Майстерність футболістів багато в чому залежить від точності окоміру (глибинного зору). Правильне і своєчасне виконання того чи іншого технічного прийому тісно пов’язане з високорозвиненою здатністю точно оцінювати відстань між гравцями, що рухаються, і м’ячем.
Від точного визначення відстані (до м’яча, партнерів, воріт) залежить своєчасний вихід гравця до м’яча, точність, напрямок та траєкторія польоту м’яча. Глибинний зір необхідний також і для того, щоб не тільки правильно оцінювати відстань, на яку футболіст має намір послати м’яч, але й точно порівнювати силу удару по м’ячу з цією відстанню.
Експериментально встановлено, що точність та обсяг глибинного зору перебувають у прямій залежності від стану тренованості. Так, точність окоміру в футболістів у стані спортивної форми в середньому на 35-40% вища, ніж у стані не тренованості.
Спеціалізовані сприйняття
Однією з ознак високої спортивної майстерності футболіста є досконале володіння м’ячем, тобто наявність у нього дуже тонкого, комплексного, спеціалізованого сприйняття – “почуття м’яча”. У його основі лежить тонке і точне диференціювання подразнень, які надходять до аналізаторів під час роботи з м’ячем. Головну роль при цьому у складному спеціалізованому сприйнятті поряд з іншими відчуттями грають м’язово-рухові та зорові відчуття. Завдяки цьому футболіст чітко сприймає особливості м’яча, його вагу, пружність, силу свого удару по м’ячу та дуже тонко узгоджує з цим свої рухи, які забезпечують найбільшу точність дії з м’ячем.
“Почуття м’яча” формують у процесі тривалого та систематичного тренування. Для футболіста воно – переконливий доказ його техніко-тактичної майстерності та стану спортивної форми. Крім того, для футболу специфічні та інші спеціалізовані сприйняття, такі як “почуття часу”, “почуття простору”.
Особливості властивостей уваги
Успішність ігрових дій футболістів значною мірою визначається високим рівнем розвитку у них таких властивостей уваги, як обсяг, інтенсивність, стійкість, розподіл і перемикання.
У процесі ігрових дій футболісту доводиться одночасно сприймати велику кількість об’єктів або їх елементів (6-8), що визначає обсяг його уваги. Причому він сприймає в цих об’єктах найменші деталі, наприклад, окремі елементи руху суперника, його погляд і т.д., що дозволяє йому швидко і правильно організувати й виконати свої дії у відповідь.
Увага під час гри має довільний характер, гравець свідомо зосереджується на процесі гри, відволікаючись від усіх сторонніх подразників. Найважливіша особливість уваги футболіста – його висока інтенсивність, яка сягає найбільш відповідальних моментів гри до граничної напруженості. Так як сучасний футбол відрізняють швидкі та раптові дії, гравець за необхідності повинен вміти миттєво підвищувати інтенсивність своєї уваги. Чим інтенсивніша увага, тим більше нервової енергії витрачає футболіст.
Тривалість гри, різноманітність тактичних ситуацій вимагають також високої стійкості уваги, збереження здатності до ефективної мобілізації його протягом усього поєдинку, що, зрештою, позначається на ефективності гри. Низкою досліджень встановлено, що стійкість уваги футболістів у другій половині гри під впливом втоми та інших факторів нерідко знижується, що, природно, спричиняє збільшення кількості всіляких помилок.
Сучасний футбол характеризується високою швидкістю польоту м’яча, футболіст має водночас аналізувати обстановку, вирішувати тактичні завдання та виконувати складні дії. Приймаючи м’яч, футболіст одночасно розподіляє увагу між багатьма моментами: визначає відстань до м’яча та гравців, стежить за переміщеннями гравців своєї команди та команди суперника, вибирає спосіб обробки м’яча тощо. Кількість таких одночасних або послідовних епізодів, що відбуваються, може бути різним, так само як і ступінь їх чіткого сприйняття. Усе це характеризує розподіл уваги.
Особливого значення в діяльності змагання футболіста в залежності від гри має швидкість перемикання уваги з одних рухових дій на інші, нерідко зовсім інші за структурою та характером. За даними спостережень футболіст виконує за гру понад 600 окремих дій, а протягом секунди увага гравця перемикається по черзі на 3-5 об’єктів.
Як було зазначено вище, всі ці якості уваги значно змінюються в залежності від стану тренованості.